Від 10 Кілометрів до Марафону і Назад
Через повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну я зробив паузу довжиною в рік на цьому блозі. Більше того, сам біг, який раніше для мене мав високий пріорітет, в якийсь момент взагалі зник.
Тим не менш, моя історія взаємовідносин з бігом показує, що я так чи інакше повертаюсь до нього. Про ці свої взаємовідносини я і захотів розповісти в якості першого посту в 2023-му.
Це пост вдячності біговому ком’юніті, окремим бігунам, організаторам, компаніям, медіа і взагалі всім, кого я зустрічав на своєму біговому шляху протягом свого досвіду!
Зміст
Мій перший офіційний забіг
Коли я тільки починав, в мене було чітке розуміння, що офіційні забіги це не для мене! Я не любив величезні натовпи упоротих бігунів і бігав в шортах і кросівках з фізри.
На перший забіг ще у 2014-у році мене підбив мій знайомий Максим, котрий, до речі, ділився тут своєю історією про використання Fenix 3 в екстремальних умовах. На той час він вже зареєструвався на півмарафон, що було чимось нереальним для мене, оскільки тоді я просто не бігав. Тим не менш, частина траси 21к і 10к перетиналася, тому я вирішив пробігтись з Максимом і зробив свої перші 10к.
Для підготовки я вийшов приблизно на три тренування, які зформував по відчуттях. В той час я палив і за день до забігу вирішив пивом відсвяткувати майбутню подію. В день забігу я відчував себе в непоганій формі і тому, звісно, почав майже зі спринту і вже десь на 5-му кілометрі я майже йшов пішки 🙂

Тоді забіг був для мене одноразовим викликом, в мене не було конкретної мети і я взагалі не витрачав на це час.
Як біг став звичкою
До 2018го року я бігав все частіше і від “хайпового” це заняття перейшло для мене в гарну звичку для того щоб почуватись здоровим. Уже тоді особливу увагу я приділяв тому, що біг дуже підтримує мою ментальну складову і навіть попри фізичне виснаження після пробіжок я відчуваю себе краще.
Тим не менш, я бігав по відчуттях і для себе. Я не використовував ніяких бігових програм і асортимент моїх бігових тренувань складався з “побігати 25 хвилин” до “побігати годину”. Темп диктувався настроєм.
В якийсь момент я вирішив спробувати різні бігові додатки. Дуже популярний на той час Nike Running Club просто дуже погано працював на моєму старенькому айфоні, а інший більш менш популярний Runtastic (зараз Adidas Running) хоч був і не такий наворочений, але працював стабільно. Саме в ньому я знайшов бігову програму підготовки до півмарафону, для котрої необхідна була платна версія. Так я купив свій перший біговий додаток 🙂
Як тільки я почав дотримуватися тренувань, одразу побачив прогрес і зрозумів, що дійсно можу пробігти півмарафон. Вже тоді тренування почали плавно вписуватись в моє життя і інколи отримувати більший пріорітет, аніж деякі інші життєві активності.
Я зареєструвався на півмарафон Нової пошти в 2019 році і був дуже задоволений результатом, який я зміг досягти тільки за допомогою додатку. Тоді я пробіг його за 1:51:15.

Марафон
Але на той час марафон був ще занадто безумною ідеєю.
Сама ідея бігу біля 4 годин (на менше я і не розраховував, опираючись на результат половинки) здавалося занадто важкою, щоб навіть крутити її в голові. Пам’ятаю як в цей період я дізнався про трейл і ультрабіг і вважав, що будь-яка дистанція більша за марафон – це психічне відхилення.
Тим не менш, сама концепція того, що я зможу пробігти марафон дуже заводила. До привабливості самої ідеї приєднався факт скорого народження дитини, котрий означав, що часу на біг буде все менше і треба поспішати.
Я вирішив готуватися по тому ж Adidas Running через концепцію “працює – не чіпай”. Цей додаток давав хоч і нуднуваті, але, судячи по досвіду, результативні тренування.
Довгі пробіжки на вихідних починались із звичних (з півмарафону) 1,5 годин і потихеньку переросли в 3-годинні. На тиждень я мав 4 бігових тренування. Через роботу і сім’ю я переносив пробіжки з вечора на ранок. Вихідні планувались із урахуванням тренувань і на будь-які плани на день 3-годинного забігу я відповідав “навряд чи”. Після кожного такого тренування я не був, так би мовити, на піку і просто “доживав” свій день 😀
В якийсь момент я зрозумів, що опинився в неочікуваному для себе місці: моє життя крутилося навколо бігу. Це ж той самий “упоротий бігун”!
Я пробіжав свій перший марафон чітко за той час, за котрий і планував – 4:00:40. Були дуже круті враження і, головне, розуміння, що при правильному підході я за декілька місяців зміг реалізувати те, що здавалося неможливим.

Трейл
Як по книжці, після марафону мене просто відвернуло від бігу. Можна було б тренуватись, щоб бігти з 4-х годин, але мене це не цікавило.
Тоді я вже щось чув про трейл і подумав, що щось нешосейне може мотивувати мене бігати далі. А якщо ти цікавишся трейлом в Україні, то обов’язково натрапляєш на UTL, котрі є не просто організатором забігів, а дуже сильним ком’юніті трейлранінгу.
Так я вирішив, що їхати кудись в інше місто для того, щоб побігати, – доволі весела ідея і прийняв участь у своєму першому трейлі, Ice Trail в 2020-му році. До нього я готувався по тій же програмі, що до марафону, але зменшивши довгі тренування. Так, це не найкраща ідея 🙂

Після цього забігу я закохався в трейлранінг і отримав мотивацію, щоб бігати далі.
На піку своєї форми я вирішив, що їхати в інше місто, щоб бігати пару годин не дуже цікаво і тому вирішив пробігти “хитрий” ультрамарафон. “Хитрий”, тому що дистанція складала 50 кілометрів і це був Wet Hills від UTL, який відмінили через пандемію. Свою першу ультру я поки так і не пробіг, але отримав незабутнє задоволення вже наступною весною, коли блукав на забігу Fun Karpaty Trail 6,5 годин. Блукав буквально: три рази я біг не в ту сторону і це при тому, що, в принципі, я впевнено відчуваю себе на новій місцевості і нормально орієнтуюсь по мапах.
Захоплення трейлом відкрило для мене 3-годинні пробіжки Голосіївським лісом, котрий, як мені здається, я вже знаю, як рідний (хоча ця самовпевненість на Fun Karpaty Trail мене явно підвела 🙂 ).

Хоча біг вимагав дуже багато часу і всі свої справи по роботі та сім’ї я намагався формувати під тренування, я відчував, що це незабутній досвід!
Перерва через війну

Хтось з бігунів одразу пішов у лави Збройних Сил України (про них я готую окремий пост). Хтось продовжив бігати і тренуватися, щоб утримувати розум здоровим. Для мене ж, нажаль, заняття бігом на якийсь час втратило сенс.
Дякуючи ЗСУ, в якийсь момент я зрозумів, що мені важливо підтримувати продуктивність і ясний розум задля того, щоб підтримувати армію і бути готовим до будь-чого.
Тому десь через півроку я пробував бігати знову. Моя форма просіла не так сильно, як мені здавалось: VO2Max змінився з 53 до 50. Моєю метою було просто гарне самопочуття і тут біг знову мені допоміг: 25-хвилинні пробіжки майже кожного дня дуже допомагали з тим, щоб працювати максимально ефективно і не витрачати на нього так багато часу. Одразу згадую рекомендації від бігунів у випадкових чатах, де говорять про те, що “менше години бігати немає сенсу” 🙂
10 кілометрів
Коли я побачив благодійний забіг від RunUkraine, я одразу зареєструвався на 10 км, дистанцію, котра була відповідною моїм силам. До забігу я майже не готувався і просто хотів перевірити свою форму. Дуже сподобалась звична для мене локація, але в форматі шосейного бігу – Голосіївський ліс з асфальтними доріжками. Я розраховував на коридор в 40-50 хвилин, але пробіг за 49:40.

Після забігу мені стало цікаво як я пробіжу 10 кілометрів, але вже підготовлений.
Це розбудило мою мотивацію до бігу і я вирішив підготуватися до 10 кілометрів. По-перше, тренування в підготовці до 10 км не такі довгі, як до півмарафону, наприклад, тож часу і сил має вистачити. По-друге, я вибрав нового тренера в плані Garmin, Jeff Galloway, котрий відкрив для мене нові види бігових тренувань.
Так, я знову повернувся до бігу, але вже з іншими умовами життя і іншими цілями.
Не дивлячись на те, що зараз я не можу витрачати на біг багато часу, я знову отримую задоволення від цього захоплення!
Як показує мій досвід, біг – дуже вигідна інвестиція часу. Більше інвестицій дають яскравіший досвід, але витрачаючи навіть трохи часу ви гарантовано отримуєте кращу версію себе.
мотивує, дякую, гарний опис життя, так би мовити, майже бігові мемуари;)
Дякую!
Приємно, що когось це може змотивувати! А яка у вас бігова історія?)
Дуже скучав за новими дописами від вас!
Клас, дякую, це дуже мотивує писати ще!
А своєю історією поділитесь? 🙂
Добра розповідь,додає мотиації.Дякую!