Чому здорові люди помирають на марафонах?

Слідкуйте за оновленнями:

Telegram Facebook

Всі медичні факти/статистика/твердження в тексті належать не мені, а лікарям-кардіологам або дослідницьким командам. Посилання на оригінальні джерела вказані. Основою цієї статті став адаптований текст “Why Do Healthy People Die Running Marathons?”, написаний Девідом Кроллом, доктором фармацевтики в 2014 році для колонки в Forbes.


Перший марафон в історії людства скінчився смертю. 12 вересня 490 року Фідіппід, професійний бігун, чоловік віком близько 40 років, пробіг відстань в 40 кілометрів (від Марафону до Афін), повідомив про перемогу в битві під тим самим містом Марафон і помер на місці. Трохи парадоксально, що саме ця подія стала приводом для створення змагань з бігу на цю дистанцію.

Маршрут Марафон - Афины
Шлях від Марафону до Афін: 34,5 км.

Мало хто знає, що до цього Фідіппід бігав і ультрамарафон: 240 кілометрів з Афін в Спарту за два дні, які, очевидно, не так сильно позначилися на його здоров’ї, адже після них він, як мінімум, вижив. На жаль, рівень медицини тих часів не дозволяє отримати відповідь на питання про причини смерті Фідіппіда, а правдивість легенди про забіг з Марафону до Афін взагалі під сумнівом.

Неповна статистика

На жаль, Фідіппід був не єдиним бігуном, який постраждав від бігу на великі дистанції. Точної статистики немає, адже, очевидно, мало кому хочеться рекламувати такий вплив бігу на здоров’я. Наприклад, на англомовній вікіпедії є список смертей на марафонах, який, очевидно, неповний, тому що на моїй пам’яті як мінімум два нещасних випадки сталися в Києві і ще один – на півмарафоні у Львові: в 2015 році це був 29-річний Олександр Іщенко (після фінішу на півмарафоні), в 2017 році- 54-річний Віктор Малюта на 5-ому кілометрі (на дистанції 10 кілометрів), а в 2021 році – 23-річний юнак за декілька сотень метрів до фінішу на півмарафоні. За тією інформацією, яку мені вдалося знайти, всі бігуни мали досвід у бігу: Олександр пробіг 21 кілометр з часом приблизно 1:40 (не схоже на темп новачка), а Віктор займався оздоровчим бігом вже не перший рік. Причини смерті, на жаль, ніде не вказуються.

Повернемося до того, що у нас, принаймні, є.

Основні причини загибелі бігунів з вищевказаного списку нещасних випадків на марафонах:

  • Раптова зупинка серця, викликана вродженою або набутою вадою;
  • Дисбаланс електролітів, зокрема, спортивна гіпонатріємія (зниження концентрації натрію в крові), що викликається вживанням більшої кількості рідини (води, спортивних напоїв), ніж можуть переробити нирки;
  • Тепловий удар, гіпертермія.

На підставі статистики, зібраної за 34 роки (посилання), був зроблений висновок про те, що раптова зупинка серця настає в 0,6-1,9 випадках на 100,000 бігунів, що, в принципі, порівняно мало. Тим не менш, це хороший привід стежити за здоров’ям серця.

Цікаво також те, що гіпонатріємія, що викликається гіпердгідратацією (вживанням занадто великої кількості води) – друга за популярністю причина смертей бігунів, в той час, як “офіційно зареєстрованих смертей від зневоднення організму під час марафонів, нема (цитата, кардіолог, головний лікар Нью-Йоркського марафону, Льюїс Махарам (Lewis G. Maharam).

У 2014 році Девід Кролл, написав статтю для Forbes “Чому здорові люди помирають на марафонах?“, де він взяв коментар у двох лікарів-кардіологів, які самі займаються бігом. Приводом для написання статті послужили три схожих випадки смерті на марафонах в Північній Кароліні і Лондоні: близько до кінця або після перегонів бігунам ставало погано і, незважаючи на своєчасні спроби реанімації, лікарі не могли допомогти. Причина – раптова зупинка серця.

Згідно зі статтею, раптова смерть на довгих дистанціях – рідкісний феномен, який, тим не менш, проявляється все частіше через значне збільшення кількості бігунів у всьому світі.

Трохи не по собі від того, що причиною зупинки серця у більшості бігунів, були серцево-судинні захворювання, які раніше ніяк не проявлялися.

Кардіолог Dan Tunstall Pedoe (я вирішив не ризикувати і не перекладати його ім’я), головний лікар лондонського марафону з 1981 по 2006, на основі аналізу записів про 650,000 бігунів, що пробігли марафон, стверджує, що ймовірність смерті – 1 з 80,000, що, за його словами, збігається зі статистичними даними загибелі саме на лондонському марафоні за останні кілька років.

Причини

Лікар-кардіолог Пітер Маккалоу (Peter A. McCullough) говорить про те, що найчастіша причина зупинки серця молодих спортсменів (до 40) – гіпертрофічна міопатія, генетичне відхилення, через яке одна зі стінок шлуночка серця потовщується в кілька разів, що викликає проблеми з кровопостачанням, адже кров в цю зону “проштовхнути” стає складніше. Це патологічне захворювання не схоже на “серце атлета“, при якому серце збільшується пропорційно, а проявляється, як правило, в стінках лівого шлуночка серця (рідко – правого). Крім цього, клітини серцевої м’язової тканини, відповідальні за скорочення і розслаблення серцевого м’яза, на мікроскопічному рівні розміщені досить безладно, що пояснюється мутацією одного з дев’яти білків, з яких побудована ця тканина.

У людей старше 40, згідно зі статистикою, зупинка серця на марафонах частіше відбувається через захворювання (аномалії) коронарних артерій або атеросклероз, але такі захворювання часто проявляються симптомами ще під час підготовки до довгих забігів.

Пітер Маккалоу припускає, що причиною, через яку зупинка серця від гіпертрофічної міопатії настає ближче до кінця або в кінці перегонів, може бути підвищений вміст адреналіну в крові, через який серце продовжує підтримувати занадто високий пульс, отримуючи занадто мало крові в шлуночок з потовщеною стінкою. Кровопостачання серця також падає через те, що після забігу більше крові зосереджується в ногах, адже м’язи ніг скорочуючись не так інтенсивно, не допомагають рухатися крові вгору.

У 2012 році дослідницька команда RACER (Race Associated Cardiac Arrest Event Registry) опублікувала результат 10-річних досліджень (посилання), які показують, що близько 80% загиблих від зупинки серця, пройшли 75% і більше відсотків дистанції, або закінчили перегони.

Кількість нещасних випадків в дослідженні RACER – 0,5 на 100,000 на дистанціях півмарафону та марафону

10,9 мільйонів (!) учасників цього дослідження також допомогли виявити, що у чоловіків зупинка серця трапляється в 5 разів частіше, а у молодих бігунів (до 40 років) шансів вижити після зупинки серця в 7 разів менше, ніж у тих, кому більше 40 (7% проти 47%). Така статистика, на думку автора дослідження, пояснюється різними причинами зупинки серця: в більшості випадків у людей молодше 40 виявляли гіперторфічну міопатію, а старше 40 – ішемічну хворобу серця,  наслідки якої реанімувати простіше.

Іншим фактором, що сприяє низькій виживаності пацієнтів до 40 років, є те, що при шлуночковій тахікардії, яка передує зупинці серця, частота серцевих скорочень досягає 220-240 ударів за хвилину і знижена вона може бути тільки портативним серцевим дефібрилятором протягом 1-2 хвилин. Як тільки стан прогресує до фібриляції шлуночків, коли серце як і раніше скорочується, але фактично не накачується, нестача кисню приводить до точки неповернення.

Тому, навіть якби дефібрилятор знаходився на всіх точках харчування, врятувати людину не вдалося б.

Виявлення та профілактика

Добре, що в 75% випадків виявити гіпертрофічну міопатію можна, зробивши ехокардіографію (400-600 гривень в Києві). На ехокардіографії, захворювання проявляється, як правило, не раніше підліткового віку, тому в дитячому віці його може і не бути.

У 30% хворих взагалі не виявляється жодних симптомів, тому першим і єдиним проявом хвороби може стати раптова смерть.

Доктор Маккалоу впевнений, що кожна людина, що займається спортом, повинна зробити ехокардіографію для профілактики таких серйозних захворювань.

Але і це не все. У разі, якщо гіпертрофічна міопатія, аномалії коронарних артерій і коронарний атеросклероз виключені як фактори раптової смерті, існує ще так звана міопатія Фідіппіда (того самого). При цьому захворюванні у серця немає потовщень, але формується рубець, який збільшується кожного разу при перекачуванні підвищеної кількості крові. Наприклад, читаючи цю статтю, ваше серце перекачує близько 5 літрів крові за хвилину, в той час як при бігу на максимальному пульсі ця кількість збільшується до 35 літрів за хвилину, що означає збільшення інтенсивності роботи на 700%.

«Якщо ви бігаєте 20, 30, 40 хвилин – це ок. Ваше тіло призначене для цього », – говорить доктор Маккалоу. «Але коли ви біжите протягом чотирьох годин поспіль, серцеві камери можуть не витримати цього. Вони починають розширюватися, і серце подає сигнали лиха ».

Діагностувати міопатію Фідіппіда можна за допомогою МРТ серця (в середньому – до 1000 гривень).

Джон Мандрола (John Mandrola), лікар-кардіолог функціональної діагностики серця і діючий велосипедист, написав в минулому році в Medscape про своє небажання говорити пацієнтам, що занадто багато вправ можуть негативно впливати на здоров’я. Він спирався на дослідження 93 літніх людей, колишніх спортсменів, у яких не виявлялося рубцювання серця. Але, при цьому, Джон також проводить суперечливу вищесказаним словами аналогію: препарати, при вживанні середніх доз корисні при лікуванні захворювань, в той час як більш високі дози можуть викликати небажані побічні ефекти. Чому занадто велика «доза» вправ не може впливати так само?

На закінчення, Мандрола каже: «Прошу вас, не питайте про верхні межі тренування. Я впевнений в тому, що межа кожного індивідуальна, так само, як і здатність витримувати стрес. Однак, з медичної точки зору, ми знаємо про негативний вплив спорту: можливо “дотренуватись” до стану аритмії і навіть фіброзу. Надтренування не обов’язково додають вам здоров’я. Не судіть книгу за обкладинкою: зовнішній вигляд не гарантує здорову роботу внутрішніх органів ».

Доктор Маккалоу пробіг, мабуть, більше марафонів, ніж будь-який кардіолог: у віці від 42 до 49 від пробіг по одному марафону в кожному з 50 штатів Америки.

«Зараз я не бігаю марафони. Особисто я вважаю, що це невиправданий ризик. Я насолоджуюся більш короткими дистанціями. Після них я відчуваю себе просто відмінно і, при цьому не біжу дві чи чотири години поспіль ».

Висновок

Не варто ставитись до великих навантажень несерйозно. Для когось дві години бігу – це звичайне недільна тренування, а для когось – мета, шлях до якої займає багато місяців. Не варто гнатися за миттєвим результатом, тим більше якщо ви любитель. Пам’ятайте, що ви змагаєтеся з собою, а не з іншими. Стежте за пульсом і тренуйте його. Враховуйте рекомендації для новачків, якщо ви початківець. Перевірте серце.

В англійській мові є прекрасне слово sustainability, що позначає стійкий розвиток (виживання) в різних сферах життя. Переглядайте оцінку своїх сил і можливостей. Не забувайте, що навіть найулюбленіше захоплення не варте життєвого комфорту або життя взагалі.

Не втомлююся повторювати: просто знайдіть в бігу свій кайф і насолоджуйтеся.

Ставьте звездочку, пишите отзыв, буду благодарен 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

icon-arrow