Огляд ICE Trail 2020. Мій Перший Офіційний Трейл
Ice Trail – найбільший зимовий трейл в Україні від організатора Chornohora Sky Marathon (на який у мене куплений слот ще з минулого року).
Мені здалося гарною ідеєю почати свій перший трейловий сезон з цього забігу, але я до останнього не купував собі слот, адже у мене навіть не було відповідних кросівок. Проте, за тиждень до дати події (15.02) слот був куплений, а я був налаштований бігти.
В цьому році Ice Trail проходив в Жовкві Львівської області, тому, крім забігу, який і так був для мене викликом, мені треба було везти туди дружину з дитиною, якій ще не виповнився рік.
Тут я спробую розповісти про те як я готувався до свого першого трейл забігу і спробую навести переконливі аргументи, щоб бігти Ice Trail наступного року (бо це було дійсно круто!).
Ukrainian Trail League (UTL) також організовує пустельний Burning Heads, гірський Chornohora Sky Marathon, мокрий Wet Hills, а тепер вже і Kyiv Trail на Жуковому острові.
Після того, як я пробіг свій перший марафон минулого року, мені здався логічним розвиток в одному з напрямків: поліпшення часу на півмарафоні / марафоні або трейли.
Чому ж не все відразу? По-перше, мені набридли всі мої забіганы шосейні маршрути, а по-друге – у мене б не вистачило часу на розвиток в обох напрямках. Таким чином, я вирішив для себе брак мотивації до бігу, який проявився відразу після того, як я пробіг марафон.
До речі, я написав цілий пост про мотиваційні додатки
За тиждень до забігу я зважився і купив собі слот на 28 кілометрову (Ice Trail Medium) трасу. Крім цієї, були дистанції на 11 (Ice Trail Short) і 60 (Ice Trail) кілометрів.
Вартість слота з медаллю і свистком (обов’язкове спорядження) склала близько 1000 гривень. Також в стартовому пакеті можна було замовити ізофолію і футболку за окрему плату.
Круто, що організатори пропонують опціональну начинку стартового пакета і можна не брати купу зайвої паперової продукції, яка рано чи пізно опиниться на смітнику. Про цю особливу рису я писав в пості “Трейлранінг VS Шосе“.
Зміст
Підготовка
Біг
Я періодично бігав, починаючи з листопада 2019 року, через місяць після того, як закінчив марафон. А за місяць до Ice Trail, коли я підозрював, що можу взяти в ньому участь, бігав довгі тренування в Голосіївському парку (там де хороший перепад висоти).
Враховуючи, що бігаю я в принципі досить повільно, я не розраховував на конкретний результат і поставився до забігу як до прогулянки в швидкому темпі. Це допомогло мені фінішувати (майже) з задоволенням, але не допомогло моєму пульсу, який періодично відлітав в космос. Я недооцінив цю трасу і мені коштувало готуватися більше.
Кросівки
(Дивно, але 🙂 Трейл потрібно бігти в трейлових кросівках. Я дуже радий, що встиг купити собі Saucony Mad River TR перед виїздом і не побіг в своїх шосейних Asics Kayano або UA Horizon RTT GTX, в яких у мене відвалюються ноги (вузька колодка і розмір-в-розмір).
Через те, що ця зима була аномально тепла, мені здавалося, що траса на ICE Trail буде схожа на Голосіївський парк в Києві (в якому можна і в шосейних кросівках побігати).
Але я дуже помилявся 🙂
Одежда
Якщо ви читали пост про зимовий одяг для бігу, то знаєте, що у мене вже був гардероб для такої погоди: тайтси, шорти, бігові шкарпетки, термофутболка з довгим рукавом, бігова футболка з коротким рукавом наверх і куртка софтшелл (куплена в аутлеті в останні дні перед від’їздом).
Незважаючи на те, що забіг проходив 15 лютого, та ще й в Львівській області, бігти в цьому гардеробі мені було спекотно (температура коливалася в діапазоні приблизно + 4 ° / + 6 ° градусів). Думаю, без другої футболки було б ок.
Обов’язкове спорядження
На ICE Trail існує список обов’язкового спорядження на різні дистанції. Ось так він виглядає за замовчуванням, але коригується організаторами за день до старту.
З обов’язкового на моїй дистанції:
- Телефон
- Свисток
- Ізофолія
- Склянка
- Мембранна куртка
- Штани (тайтси)
- Шапка
- Запасні шкарпетки
- Ємності для рідини сумарним обсягом не менше 0,5 л.
- Рукавички.
Все це необхідно було нести на собі від старту до фінішу, а за кожний відсутній елемент обіцяють штрафи у вигляді додаткових хвилин. Це нормальна практика: обов’язкове спорядження присутнє майже на будь-яких трейлових дистанціях.
Дорога та проживання
Враховуючи, що в Жовкву я відправився з дружиною і маленькою дитиною, ми їхали на машині. Скажу одразу, що це може бути вигідніше за потяг тільки якщо їхати компанією в четверо осіб. Дорога з Києва до Жовкви досить рівна і, згідно з Google Maps, туди можна дістатися за 6,5 годин. Врахуйте, що ближче до самої Жовкви, карти намагаються скоротити шлях тракторними грунтовкама. Не ведіться: їдьте головною.
Також в Жовкву можна дістатися через Львів потягом. Туди їде Інтерсіті і прямо з вокзалу організований трансфер в день забігу. До речі, в телеграм-чаті UTL можна було знайти і домовитися з тими, хто їхав в Жовкву автомобілем з вільними місцями.
З проживанням в Жовкві є проблеми. Згідно з Booking.com, в Жовкві є два готелі, одна з яких була зайнятий на наші дати. Тому ми і забронювали єдиний вільний, “Акварель“, в 10 хвилинах від старту.
Чесно кажучи, я зовсім не зрозумів основу цінової політики у цих хлопців, але вдячний адміністрації за те, що нам продовжили проживання на кілька годин, щоб я встиг зібратися після забігу.
Непередавані відчуття, коли вибігаєш з готелю і вже через 10 хвилин легкого бігу ти знаходишся на старті!
Забіг
Круто, що старт починається на території пам’ятки архітектури – Жовківському замку. Здати свої речі і переодягнутися можна, наприклад, в казематах.
Не так круто в черговий раз бачити як в Україні за такими крутими пам’ятниками доглядають погано і залишається враження, що вони розвалюються.
У порівнянні з шосейними забігами в Києві, цей старт здається набагато затишнішим через порівняно невелику кількість учасників (цього року їх було близько 500):
Перші 15 хвилин ти спокійнесенько біжиш по міській бруківці, а ось потім починається 🙂
Прямо на початку траси була ділянка, яку розмісили так, що мої не особливо вдумливо зашнуровані кросівки почали проявляти бажання залишитися прямо там.
Тут же необхідно було перестрибувати через метрову яму, на дні якої був густий бруд.
Ну а після – почався довгий підйом, який задав космічний для мене рівень середнього пульсу на всю гонку.
Це було вражаюче!
І це був тільки початок.
Постійна зміна рельєфу самої дороги, бруд і калюжі різної глибини, вертикальні (як мені здавалося) спуски, з яких особливо досвідчені спускалися без гальм, стрибки з колії на колію… Все це нагадувало мені дитячу фантазію в якій ти можеш бігати по найглибшому бруду на дворі, а батьки про це не дізнаються.
Тільки фантазія ця була довжиною в 28 кілометрів з 630 метрами набору висоти.
Можу з упевненістю сказати, що біг на цьому трейловому забігу був набагато веселіше будь-якого шосейного. Нудьгувати довелося тільки на останньому кілометрі, який проходив по асфальту.
АЛЕ, НА ЗАХИСТ ВЕЛИКИХ шосейних СТАРТіВ, МОЖУ СКАЗАТИ, ЩО ТАМ ДУЖЕ КРУТІ КОМАНДИ ПІДТРИМКИ.
Траса була відмінно промаркована і у мене не було жодних сумнівів з приводу напрямку руху. І дивно, але я жодного разу не впав.
Розглянути шматочки траси можна на офіційному відео Ice Trail 2020:
Після перегляду відео я навіть трохи пошкодував, що не зареєструвався на 50к, адже там був сніг і красивенная дерев’яна Церква Святої Трійці.
На моїй дистанції було 2 пункти харчування, на яких роздавали практично все: чай, колу, воду, печиво різного виду, сало, апельсини, банани і, ймовірно, щось ще. На кожній з точок я заправлявся чаєм, апельсинами і бананами і їжі мені вистачило до 27-го кілометра. На 28 я відчув глибокий сум від нестачі цукру і заправився протеїновим батончиком.
Можете подивитися мій трек в Garmin Connect:
Поки біг, я зрозумів, що недооцінював трасу. Щоб пробігти без травм, треба бігти в сотні разів уважніше, ніж по шосе. Хоча ні про які травми на забігу я не чув.
Мій середній пульс становив приблизно 163 удари на хвилину, що набагато вище запланованого і того, при якому я відчуваю себе комфортно (марафон я пробіг із середнім пульсом 153, наприклад).
Проте, на фініші (який був в тому ж Жовківському замку) я відчував більше задоволення, ніж втоми. Окремий респект хлопцям за медаль, вона вийшла дуже крутою!
Висновок
Незважаючи на відсутність снігу, Ice Trail 2020 вийшов дуже цікавим. Бігати трейли мені здалося набагато веселішим, ніж шосе. Наступного року я хочу спробувати вже довгу дистанцію і сподіваюся на сніг 🙂 А вам рекомендую придивитися до цього старту і побігати трейли, якщо не пробували раніше!